Господь моя песнь и мой стих,
Как чудны мгновения встречи,
У ног Твоих дух мой притих,
И я наслаждаюся речью.
Которую мне говоришь,
С страниц книги жизни-Библии,
Не дремлешь Святой и не спишь,
Без милости мы бы погибли.
Я часто вопрос задаю,
Как?Чем же Господь заслужила?
И эхо мне вторит:"Люблю",
Поэтому люди мы живы.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Душа шукає душу - Василь Мартинюк "...Душа зв’язалася з душею..." - ці слова з
Першої книги Самуїлової, 18:1, я обрав епіграфом до запропонованого вірша. А написав його, коли почував себе дуже самотнім, коли мене не розуміли ні рідні по крові, ні рідні по вірі, і тільки раптове усвідомлення близькості Господа Ісуса Христа дало мені утіху і спокій. Слава Ісусу!
